четвер, 5 листопада 2015 р.

СПРАВЖНІЙ УЧИТЕЛЬ: ХТО ВІН?
Мета: допомогти вчителям усвідомити наявність проблемних зон в особистісній і професійній сферах, сприяти підвищенню мотивації вчителів до саморозвитку і самореалізації, формувати навички групового співробітництва.
Завдання:
   визначити проблемні зони в особистісній та діяльнісній сферах учасників;
   визначити ступінь життєвої активності вчителів;
   сприяти усвідомленню учасників особистих цінностей як основи життєвого самовизначення;
   формувати бачення й усвідомлення вчителями поєднання у своїй діяльності різних стилів поводження;
   сприяти формуванню павичок кооперативної взаємодії.
ХІД ЗАНЯТТЯ
1.  Самопрезентація «Ініціали» (5 хв)
Кожному учасникові пропонується назвати своє прізвище, ім'я, по батькові, а потім — свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Наприклад, Баранова Наталія Петрів­на — бадьора, ніжна, працьовита. Усі представляються по колу.
2.  Визначення мети тренінгу (10 хв)
Тренер. Спочатку нам потрібно визначити мету семінар­ського заняття. Для цього я розповім вам одну історію. Ідуть учитель з учнем по дорозі. Раптом учень піднімає щось із землі і переносить на траву. Учитель запитує учня: «Що ти зробив?». «О учитель, я побачив, що равлик повзе по дорозі, і злякався, що його хтось зможе роздавити. Я переніс його па траву». «Що ти наробив! — вигукнув учитель, — равлик повз до своєї мети зі своєю швидкістю. Ти все змінив у його житті». Учень кинувся бігти. «Куди ти? — зупинив його вчитель. Я хотів перенести його назад, — відповів учень. Равлик вже одумався, він вже поставив нові цілі. Ти знову хочеш змінити все в його житті?». І далі вчи­тель запитав: «Л сам-то ти пам'ятаєш, куди йдеш?».
Учасникам пропонується виконати невелику вправу: поставити ноги на ширину плечей, руки витягнути вперед паралельно підло­зі. Потім повернутися усім тулубом назад і зафіксувати поглядом на стіні те місце, до якого вдалося дотягтися. Повернутися у ви­хідне положення. Закрити очі. Уявити собі, що наступного разу можна повернути свій тулуб значно далі. А потім, відкривши очі, спробувати знову повернутися. Порівнюючи те місце в просторі, у якому учасники тепер опинилися, з уявною відміткою на якомусь предметі, що зафіксувала їх колишній поворот, можна наочно пе­реконатися в реальній силі впливу поставленої перед собою мети.
Ця проста фізична метафора знову нам наочно демонструє ефект постановки цілей. Отже, мета нашого заняття — допо­могти усвідомити наявність проблемних зон в особистісній і професійній сферах, сприяти підвищенню мотивації до са­морозвитку і самореалізації, формувати навички групового співробітництва.
3.  Повторення правил групи (5 хв)
Учасники об'єднуються в чотири групи, колена з яких одержує картку з формулюванням трьох з прийнятих правил. Потім учителі пригадують вірші, пісні, сцени з фільмів, крилаті висло­ви тощо, зміст яких відбиває те чи інше правило. Після цього представники груп демонструють свої напрацювання.
4.  Визначення очікувань учасників від заняття (10 хв)
Тренер просить учасників на стікерах написати, чого саме чекають вони від заняття. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування і приклеює листок на намальований на дошці «Берег надій».
5.  Вправа «Колесо життя» (ЗО хв)
Для того щоб підвищити мотивацію активної участі в тренін­гу, вчителям пропонується побудувати так зване колесо життя. Вони отримують аркуші паперу формату А4 і малюють велике коло з вісьмома спицями.

Кінець і початок спиць позначають таким чином, щоб біля центру виявилися назви з негативним забарвленням, тобто зі зна­ком «мінус», а біля великого кола — назви зі знаком «плюс».Тепер учасники знаходять і позначають па кожній спиці місце, яке найбільшою мірою відповідає їхньому стану на сучас­ному життєвому етапі. Потім поєднують ці відмітки суцільною лінією.
Запитання для обговорення
  • Чи утворилося коло з проведеної вами лінії?
  • У якому з аспектів життя ви найбільш благополучні?
  • Які сфери життєдіяльності ви хотіли б удосконалити?
  • Яким чином ви це можете зробити?
·         Про що свідчить виконаний цього завдання?
Коментар психолога. Кожна зі «спиць» утримує наше колесо в рівновазі. Колена вимагає нашої уваги. Нам необхідно постійно розвивати в собі якості, зазначені на спицях, рівномірно, щоб ми могли прожити життя гармонійно.
6.  Зняття емоційного напруження
«Хазяїн, будинок, ураган» (5 хв)
Психолог об'єднує учасників на трійки так, щоб члени пари ставали обличчям одне до одного і, з'єднуючи руки над голо­вою, утворювали «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом»: він буде «хазяїном».
Учасники увалено слухають і виконують команди тренера:
   за командою «будинок» двійки, які утворюють «дах», мають знайти собі інших «хазяїв», які в цей час нерухомо залиша­ються на своїх місцях;
   за командою «хазяїн» па місці залишаються «будинки», а всі «хазяї» мають знайти собі нові «будинки»;
   за командою «ураган» колений член трійки повинен знайти собі нових партнерів.
Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у ви­падковому порядку. Хто залишається без «даху» над головою, стає на місце ведучого.
7.  Вправа «Який ви актор» (15 хв)
Учасники виконують завдання тренера:
1. Позначте у відсотках, якими є ваші власні досягнення в житті.
2. Наскільки ви себе презентуєте в цьому житті?
3. Який відсоток вашої участі в подіях, що відбуваються навколо вас?
4. Оцініть, який ви лідер?
5. Які ви є в ролі командних гравців?
Виведіть середній бал у відсотках. А тепер дайте відповідь ще на одне питання:
   Як ви розумієте слово «гравець»?
   Чи пов'язане це поняття з активністю людини і як?
Інтерпретація результатів тесту
90 % і вище — ви граєте, щоб виграти (активна життєва пози­ція, участь і перемога в різних конкурсах, проектах, експеримен­тах, активна самоосвіта, творчий підхід до будь-якої діяльності, розвинута потреба активно діяти і домагатися успіху).
75-89 % — ви граєте, щоб не програти (чітко виконуєте ін­струкції, розпорядження, ретельно працюєте, одержуєте гарні результати, цікавитеся інноваціями, іноді — якщо треба — берете участь в експериментальних програмах, розвиваєте критичне і творче мислення).
50-74 % — ви просто граєте (рівень домагань у нормі або трохи занижений, керуєтеся принципом «не висовуйся» або «ми працюємо на стільки, па скільки нам платять», активність викликається сильним стимулом до чого-небудь, рідко виникає потреба в кардинальних змінах життєвих ситуацій).
0-49 % — ви навіть і не починали грати (пасивна позиція, ви пливете просто за течією, любите перекладати проблеми на інших людей, життя здасться монотонним і нецікавим, постійно прагнете до спокою, мотивація до саморозвитку відсутня).
Питання для обговорення
   Для чого ви виконували цю вправу?
   Що нового довідалися про себе?
   Чи виникло бажання скоригувати свою життєву позицію?
Мозковий штурм
Учасники називають цінності, важливі для професійного вчителя (за допомогою комп'ютера одразу ж друкується список і демонструється па екрані):

професійні знання
педагогічні здібності
володіння педагогічними методиками
терпіння
створення ситуацій успіху
відповідальність
ініціативність
активність
навички саморегуляції
рефлексивність
емпатія
простота у викладі матеріалу
позитивне настроювання
доброзичливість
вимогливість
об'єктивність
особистий інтерес
саморозвиток
креативність
толерантність
гнучкість
принциповість
визнання
повага
незалежність
самодисципліна
Учасникам пропонується вибрати з цих цінностей десять, а потім п'ять і пронумерувати їх за ступенем значущості дл5і них.
Об'єднання в п'ять груп за невербальною демонстрацією певної тварини (учасники витягають листочки із зображеннями тварин). Групи відбирають по три найцінніші якості вчителя і транслюють їх. Запис демонструється на екрані. Потім групам пропонується прибрати одну якість, менш важливу в порівнянні з іншими. Потім — залишити лише одну, найважливішу, на погляд групи.
Залишилося п'ять найважливіших цінностей, якими керують­ся вчителі школи. От відповідно цим цінностям вони і будують свою діяльність.
Питання для обговорення
   Що ви відчували, коли вас просили пронумерувати якості?
   Чи легко було розставатися з вашими цінностями? Чому?
   Які труднощі виникли в ході групової роботи?
   Яку інформацію для роздумів ви одержали?
10. Моделювання ситуації «Яким повинен бути вчитель» (25 хв)
Тренер повідомляє, що кожна людина має свій стиль робо­ти. Тож і в учительській діяльності вирізняються різні стилі. Є вчителі, які досконало знають матеріал, уміють його пояснити, оперують термінами, цифрами, їх цікаво слухати, проте вони не працюють па розвиток учнів, вони, як експерти, тільки передають інформацію. Це вчите лі-експерти.
Є вчителі, які використовують блискучі ефекти, яскраві впра­ви, їх цікаво слухати, приємно спостерігати за їхньою роботою, але такий учитель працює па себе, він демонструє свої вміння і павички і не працює на розвиток групи. Це вчитель-зірка. А є вчителі, які не тільки вміють передати нові знання і навички учням, а й допомагають їм зробити узагальнення та висновки, спираючись на їх власний досвід. Це вчителі-фасилітатори.
У гірських народів у стародавні часи був провідник, який допомагав мандрівникам долати гірські маршрути. Він знав, якою дорогою краще йти, скільки води взяти, яке спорядження потрібне тощо. Провідник разом із групою йшов на вершину, проте, коли він бачив, що мандрівники вже можуть самостійно подолати вершину, то давав їм можливість зробити це. Такого провідника називали «шорною». Успішний учитель має бути «шерпою» в передачі знань, поєднувати в собі риси і експерта, і зірки, і фасилітатора.
Термін «фасилітатор» прийшов до нас з медицини, де фасилітатор — це той, хто допомагає при народженні.
Питання для обговорення
Чому вчитель має поєднувати риси експерта, зірки, фасилітатора?
Хід вправи. Учасники поєднуються в три групи за назвами кольорів (червоний, синій, жовтий). Моделюють педагогічні ситуації (група 1: коли учитель — експерт, група 2: учитель — зірка, група 3: учитель — фасилітатор), а потім створюють від­повідно до завдання портрети па аркушах формату АЗ. Спікери груп презентують свої напрацювання.
Питання для обговорення
   Які труднощі виникали в процесі моделювання педагогічної ситуації? Чому?
   Який висновок можна зробити з приводу стилів педагогічної роботи? (Успішний учитель вдало поєднує риси вчителл-зірки, фасилітатора й експерта.)
11.  Гра-розминка «Фасилітатор» (10 хв)
Учасники об'єднуються в дві групи за принципом «день — піч» і стають у два кола (внутрішнє та зовнішнє). Тим, хто стоїть в зовніш­ньому колі, пропонується вийти з аудиторії і повідомляється: учас­ники, що утворять внутрішнє коло, протягом однієї хвилини будуть стояти із заплющеними очима, витягнувши руки вперед. Коли ви поба­чите, що руки вашого партнера опускаються вниз, підтримаєте своїми долонями легенько його руки, а як тільки відчуєте, що йому вже же потрібна ваша підтримка, опускайте свої руки. Після цього такий же інструктаж дається тим учасникам, що будуть стояти у внутрішньому колі. Але їм пропонується руки напарників підтримувати постійно.
Учасники повертаються в аудиторію і виконують завдання протягом однієї хвилини.
Питання для обговорення
   Як ви себе почували?
   Чи добре було тим, кому постійно підтримували руки?
   Чи добре було тому, кому підтримували руки час від часу?
   Як ви будете використовувати отриману інформацію в учи­тельській роботі?
Учасників підводять до висновку, що комусь підтримка по­трібна постійно, а комусь — лише інколи. Учитель-фасилітатор відчуває, коли, кому і яку треба надати підтримку, щоб під­штовхнути учнів до висновків, відкриттів.
Доречно буде привести слова Галілео Галілея: «Ми нічому не можемо навчити дорослих, ми тільки можемо допомогти їм відкрити це в собі».
12.  Вправа «Берег здійснених надій» (15 хв)
Учасникам пропонується підійти до намальованого «берега надій», сказати, чи збулися їхні очікування, якщо «так», то переклеїти свій стікер на «берег здійснених надій».



10.Гра «Подарунок»(2 хв.)
Наприкінці семінару учасникам пропонується дістати по одному подарунку із чарівної корзинки, яка підскаже їм, що на них чекає сьогодні або що їм потрібно зробити найближчим часом.
11.Підсумок заняття.

Повернення до «Золотої рибки».

Немає коментарів:

Дописати коментар