ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР

Профілактика та подолання 

синдрому 

"професійного вигорання" вчителів

Доброго дня всім, шановні колеги!

Оголошення теми семінару.

1.Прийняття правил(2 хв.)

На початку роботи для почуття безпеки вводяться правила роботи в групі. Приймаються після обговорення і прописуються.

•        Кожна думка важлива.
•        Принцип конфіденційності.
• ü                     Принцип позитивності.
• ü                     Говорити по черзі, не перебивати.
• ü                     Ділитися власним досвідом, а не оцінювати, засуджувати чи критикувати.
• ü                     Говорити з використанням «я-висловлювань».
• ü                     Принцип добровільності.

Сьогодні добре знайомим явищем у навчальних закладах є синдром емоційного та професійного вигорання.

Постійна втома, емоційна спустошеність, байдужість, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори вихованцям та їхнім батькам, незадоволення професією - мабуть знайоме явище для багатьох присутніх, а це і є прояви синдрому емоційного та професійного вигорання.

(Ознайомлення з темою семінару-тренінгу, метою і завданнями, правилами роботи)

2.Вправа «Золота рибка»(5 хв.)

Приходячи на будь-який захід, ми працюємо, відпочиваємо і, безперечно,чогось очікуємо. Чого ж чекаєте ви від сьогоднішнього заняття?

ХІД:  психолог нагадує, що в казках золота рибка завжди виконує бажання, і пропонує кожному учаснику написати свої бажання на час семінару на стікерах, озвучити їх і прикріпити з написами на малюнок на дошці. Можливі варіанти очікувань:

1. Отримати нову та корисну інформацію з теми.

2. Обмінятися досвідом роботи.

3.Перебувати в дружній атмосфері…

(Виконується завдання).

3.Вправа-асоціація «Айсберг» (2 хв.)

Айсберг! То що ж таке айсберг? Які виникають у вас асоціації, пов’язані зі словом «айсберг»? (краса, велич, холод, могутність, небезпека…)

Айсберг – це велика гора криги, 90% якої криється під водою і лише 10% - на поверхні. Саме тому він небезпечний.

А люди схожі на айсберг у багатьох відношеннях. Те, якою людина постає перед нами, - це лише 10%. Найважливіша людська частина знаходиться схованою і саме ця частина може потягнути її за собою на дно.

Що можна зробити, щоб уникнути небезпеки?

У нашому випадку – не набути синдрому професійного вигорання.

Передусім, ми повинні знати, що це таке, його ознаки та прояви, а згодом і методи боротьби.

Можливо хтось скаже: «Для чого нам це?» Я дам відповідь: професійне

вигорання тягне за собою емоційне. Людина ж без емоцій не може існувати. Життя без емоцій це рутина, неповноцінне життя. А щоб життя, та обрана вами професія, приносила завжди задоволення, у мене до вас прохання – будьте сьогодні активними і спробуйте максимально взяти з семінару потрібне.

   4.Інформаційне повідомлення «Синдром «емоційного вигорання» (5-7 хв.)

Синдром професійного (емоційного) вигорання — так називається серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї педагоги.

Результатидослідженьвітчизнянихнауковціввпрофесіяхсистеми «людина-людина» свідчать, щоознаки синдрому вигораннямають:

• 80% лікарів;

• 65 % педагогів;

• 85% соціальних працівників,

• 60% працівників органів внутрішніх справ.

“Синдром згоряння” — складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.

Синдром виявляється у депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, утраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці, негативній настанові щодо роботи і життя в цілому..

Отже, якщоподібний синдром спостерігається у вихователя, то цестаєнебезпекою для йоговихованців, тому що, як уже згадувалося, настрійпедагогашвидкопередаєтьсяоточенню.

Амінов наводить такіприкладиосновніознакицього синдрому:

·                                        виснаження, утома;

• психосоматичні ускладнення;

• безсоння;

• негативні настанови стосовно підлеглих;

• негативні настанови щодо своєї роботи;

• нехтування виконанням своїх обов’язків;

• збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки);

• зменшення апетиту чи переїдання;

• негативне самооцінювання;

• посилення агресивності (роздратованості, напруженості);

• посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія);

• почуття провини.

Методи гармонізації психофізичного стану:

•         достатньотривалий і якісний сон;

•         збалансоване, насиченевітамінами і мінераламихарчування;

•         достатнєфізичненавантаження, заняття спортом, ранковагімнастика;

•         танці;

•         масаж, баня, водніпроцедури;

музика, спілкування з сім'єю, гумор.

Відома притча про двох мандрівників, яких мучила спрага і, нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води. Один з подорожніх сприйняв склянку напівповною, з вдячністю прийняв ці півсклянки води і був задоволений. Інший же сприйняв склянку напівпорожньою і лишився невдоволеним, що йому не налили повну склянку.

Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.

А інший – листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,

Побачив другий – весна давно!...

Дивились двоє в одне вікно .

Отже, важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з'явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?

Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.

Пам’ятайте, що подібне притягує подібне: чим ми цей світ наповнюємо через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається. Як говориться у відомій приказці: «Що посієш, те й пожнеш».

5.Анкетавання .(7 хв.) (Додаток)

6.Вправа «Поняття» (5 хв.).

Учасники об'єднуються в 4 групи. Кожна група одержує завдання пояснити різницю між поняттями:

•         Пристрасть-натхнення.

•         Навички-досвід.

•         Правила-норми.

•         Задоволення-щастя.

Ті самі групи працюють над наступними питаннями:

1.Риси характеру вихователя, які перешкоджаютьу роботі

 (на думку батьків)

2.Риси характеру вихователя, які сприяють ефективній роботі

 (на думку директора)

3.Риси характеру, які з'являються у людини, яка працює вихователем

(на думку рідних)

4.Вихователем не може бути людина…

Обговорення вправи.

7.Вправа «Як ви піклуєтеся про себе?»(2 хв.)

Кожний учасник анонімно на листках пише власні методи розслаблення.

8. Вправа «Мандала»(7-10хв.)

Мета: корекція емоційного стану, зменшення напруги.

Мандала - це узор, вписаний у коло. За допомогою такої мандали можна продіагностувати психічний стан людини. Карл Юнг був першим, хто познайомив з ідеєю мандали західних психологів. К.Юнг прийшов до висновку, що метод мандали - це шлях до нашої сутності, до відкриття унікальної індивідуальності.Вони, по суті, являють собою моментальні зліпки того психічного стану, в якому знаходиться конкретна особистість.

                                                                                   

9.Вправа «Міфи»(7 хв.)

Мета: активізація групової взаємодії, визначення умов, які допомагають забезпечити емоційний комфорт педагога.

«Вихователь в будь-якій ситуації має залишатися спокійним»

«Вихователь має бути стриманим»

«Вихователь має любити всіх дітей»

«Вихователь має віддати себе дітям»

Обговорення вправи.

•         Де черпає натхнення до роботи вихователь?

•         Педагогічний досвід допомагає у сімейному житті чи заважає?

•         Чи всі правила, які ви засвоїли в садочку, витримали випробування часом?

•         Чого більше у виховательській роботі: розчарування чи задоволення?

•         Вихователь щасливий коли…

10.Гра «Подарунок»(2 хв.)

Наприкінці семінару учасникам пропонується дістати по одному подарунку із чарівної корзинки, яка підскаже їм, що на них чекає сьогодні або що їм потрібно зробити найближчим часом.

11.Підсумок заняття.

Повернення до «Золотої рибки».

Додаток: презентація