вівторок, 19 січня 2016 р.

Рекомендації щодо формування мотивації до навчання

Процес формування навчальної діяльності набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду.
В початковій школі дитина може досить успішно вчитися, орієнтуючись на оцінку вчителя або думку батьків. Якщо домінуючим мотивом у цьому віці у більшості дітей є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетним для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то в старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність. На перший план виходить прагнення бути кращим або хоча б не гіршим за інших.
Звичайно, і такі мотиви мають місце, але вони не повинні бути основними, визначальними в навчальній діяльності дитини. Такі мотиви мають відігравати вторинні, допоміжні ролі, надаючи шкільному життю учня яскравості, привабливості. Умовою успішного навчання все ж є мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення своїх знань, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів.
«Мотив - складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб'єкт» (Є.Ільїн). 

Для цього як вчителям необхідно дотримуватися таких вимог:

  1. За можливості скасувати нагороди і призи за правильно виконанні завдання, обмежуючись лише оціюванням та похвалою.
  2. Якомога менше використовувати на уроках ситуацію змагання. Краще привчати дитину до аналізу і порівняння своїх особистих результатів та досягнень. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності.
  3. Намагатися не нав'язувати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною стосовно вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою.
  4. Необхідно пам'ятати й пре те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найостаннішим і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення дитини до навчання.
  5. Намагатися уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток твор­чості, а й перешкоджає розвиту внутрішньої мотивації.
  6. Стежити за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності (посильні завдання), сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи її. (створення ситуації успіху)
  7. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.
  8. Бажано підбирати навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.
  9. І на завершення хотілося б нагадати, що підвищення пізнавальної активності, успішне засвоєння навчальної програми, вищий рівень освоєння теоретичного матеріалу стає неможливим у ситуації, коли будь-які стимули, що не стосуються навчання, стають основними.

Притча про ціль життя

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися по берегу річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав:
- Подивіться на річку, вона саме життя, то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється з кожною миттю, ніколи не повторюючись двічі.
 Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх:
- А як ви би йшли до своєї мети?
 Перший сказав:
- Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети, - відважно сказав один.
- Це добре, - сказав Хінг Ші, - та ти ризикуєш одного разу втопитись, так і не подолавши річку. Моя тобі порада: до того , як плисти проти течії, взнай, чи твоя мета знаходиться в тому ж напрямку.
 Другий учень сказав :
- А я буду плисти за течією, як цей пелюсток, що ковзає хвилею, і набрався би досвіду по дорозі.
- Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним на пелюсток, якому байдуже, куди плисти, так як не важливо, де згнити.
 Третій учень відповів:
- А я би плив до мети, постійно міняючи тактику, то пливучи за течією, то би боров її.
- Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, -зауважив вчитель, - розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його:
- А твій шлях по ріці життя , вчителю, який?
Він посміхнувся і сказав:
- Я би не пускався в плавання.
- Та хіба твоя мета досягнута?- здивувались учні.
Ні, - сказав Хінг Ші,- та не до всякої мети можна добратися вплав.

Рецепт хорошого робочого настрою

v  Будьте оптимістами! Педагогіка – наука суто оптимістична (втім, як і будь-яка наука; песимістичний лише дилетантизм).
v  Не забувайте найголовнішого: діти істоти парадоксальні, алогічні (дорослі теж).
v  Як спілкуватись з батьками? Так само, як і з дітьми. Декотрі наївні люди радяться з батьками, читають для них лекції тощо. Не робіть таких дурниць.

Пам’ятайте: дорослі – це дуже стомлені діти. Виходьте з принципу: не батьки мають виховувати дітей, а навпаки – діти батьків.

v  У взаєминах з адміністрацією: погоджуйтеся абсолютно з усім, що вам радитимуть або наказуватимуть, але робіть лише те, що самі вважаєте за потрібне. І не рвіться до кар’єри. Пам’ятайте: відмінність директора від учителя полягає в тому, що його легко звільнити, а вчителя складно.

Не забувайте: в педагогіці вирішальне значення має перша мить входження до класу, перші уроки, перше знайомство з дітьми – все перше.


Пам’ятайте:  ваша найголовніша справа – це спілкування з дітьми. Умійте відчувати радість від зустрічі з дитиною. Нудних діти тихо ненавидять.

v  Не тиняйтеся на очах у дітей без діла.
v  Якщо маєте сумнів у тому, як вчинити, краще не поспішайте.
v   Вчіться вітатися з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви кажете просте «здрастуйте», теж можна виховувати.
v  Не бентежтеся через свої помилки. Діти, на відміну від дорослих, завжди прощають нам помилки. Діти дуже поблажливі до дорослих. А крім того, якщо вам не вдалося виховати ваших дітей, значить, їм вдалося виховати вас.
v  Хваліть себе тричі на день: вранці, вдень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: я – найгеніальніший, найвеличніший, найдосконаліший Педагог, Усім Педагогам Педагог; діти мене слухають, батьки мене поважають, адміністрація мене любить, а вже як я сам себе люблю, це й не передати.
v  Умійте бути лінивим! Недолік багатьох педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але  забувають міркувати.

Пам’ятайте: міркувати – ваш найголовніший обов’язок.


v  Умійте залишатися дітьми. Грайте з дітьми, дурійте, скачіть і стрибайте. Сприймайте своє вчительство як продовження дитинства.

субота, 7 листопада 2015 р.

Скарбничка психологічних знань
ЗОШ І-ІІІ ст. смт Запитів                          листопад 2015



ПРАВИЛА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
1. Учитель має за будь-яких обставин поважати власну гідність кожного учня й формувати в нього це почуття.
2. Тільки глибока повага й довіра, щира любов до дітей, дбайливе ставлення до їхніх почуттів можуть породити порозуміння.
3. Справедливість в оцінці навчальних досягнень і вчинків учнів - одні з найважливіших регуляторів моральних стосунків.
4. Щиросердечна чуйність, теплота, турбота про дитячу радість -моральні риси вчителя, які визначають і норми його взаємин із дітьми.
5. Допомога дітям у важкі моменти - одна з моральних норм, що регулюють відносини між учителем і учнями.
6. Педагогічна етика не визнає безконфліктного виховання, але розв'язувати моральні конфлікти необхідно не методами адміністративного тиску, а шляхом компромісу.
7. Учитель має довіряти думці учнівського колективу, постійно радитися з учнями, вивчати їхню думку та зважати на неї.
8. Бережіть самолюбство школярів, при спілкуванні враховуйте рівень їхньої самооцінки, не допускайте злої іронії й переваги.
9. Учителеві варто уважно оцінювати моральні риси дітей, старанно вивчати мотиви цих учинків.
10. Розумно використовуючи різні форми учнівського самоврядування, учитель може поступово спрямовувати їх на вдосконалювання системи моральних відносин, її саморегуляцію.

11. Учитель не має зловживати довірою учня.
12. Учитель не має ділити своїх вихованців на улюбленців і зненавиджених. У кожному учневі треба шукати і знаходити позитивні риси і саме на них будувати свої відносини з дітьми.  


Притча про повну банку
 




Один старий професор філософії, наповнивши п’ятилітрову скляну банку камінням, запитав у слухачів, чи стала та наповненою.

— Так, професоре, вона повна.
Тоді він взяв кілька пригорщ гороху й висипав його у цю ж банку, трохи потрусив нею. Горох зайняв вільне місце між камінням. Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка?
Відповіли: «Так, повна».
Тоді він взяв з коробки пісок і висипав його в банку. Звичайно, той повністю заповнив вільне місце посудини, і все закрив.

Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка? Відповіли, що так, і на цей раз однозначно: вона повна.
Тоді з-під столу він дістав кухоль з водою і вилив рідину в банку до останньої краплі. Студенти засміялися.
 — А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка — це ваше життя. Камені — це найважливіші етапи вашого життя: сім’я, здоров’я, друзі, свої діти — все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним та гармонійним навіть у тому випадку, якщо все інше втратиться. Горох — це моменти, які особисто для вас стали важливими: робота, дім, автомобіль. Пісок — це все інше, дрібниці.

Подумайте: якщо спочатку наповнити банку піском, то тоді не залишиться місця, де могли б розміститися горох і камені. Якщо ж витрачати весь час і всю енергію свого життя на дрібниці, то не залишається місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що вам приносить щастя: зустрічайтеся з друзями, спілкуйтеся з батьками, грайте з вашими дітьми, слухайте один одного. Завжди ще знайдеться час, щоб попрацювати, поприбирати будинок, полагодити і помити автомобіль. Займайтеся, насамперед, каменями, тобто найважливішими моментами, які є у вашому житті; визначте ваші пріоритети; інше — це тільки пісок.
Тоді студентка підняла руку і запитала професора, а яке ж значення має вода?
Той посміхнувся і відповів:

— Я радий, що ви запитали мене про це. Я просто хотів, щоб ви зрозуміли: якими б не були дні вашого життя, пам’ятайте, завжди є трохи місця і для вільного неробства...
Мабуть, саме зараз настала та пора, коли не гріх попити вдосталь тої життєдайної, цілющої та такої бажаної "води" ...

Тест «Самооцінка уроку і ефективності навчання»



Мета дослідження: методика дає можливість дослідити шляхом самооцінки ефективність навчання на уроці.
Інструкція: дайте оцінку кожній характеристиці кроку за шкалою:
2 бали — реалізована повністю,
1 бал — реалізовано частково,
0 балів — не реалізовано.

пункту

Характеристика уроку

Бали

1
Мета уроку представлена


2
Відповідність змісту навчального матеріалу триєдиній дидактичній меті

3
Відповідність методу навчання:
а) змісту навчального матеріалу;
б) триєдиній дидактичній меті;
в) методам індивідуалізації й диференціації навчання;
г) самоконтролю, самостійності роботи


4
Форми пізнавальної діяльності забезпечили:
а) стиль спілкування педагога;
б) активність кожного учня


5
Раціональне використання форм організації уроку


6
Раціональний розподіл часу на уроці


7
Технічне й наочне забезпечення уроку


8
Контроль над виконанням домашнього завдання


9
Раціональні вимоги на уроці


10
Об'єктивність оцінювання рівня досягнень учнів


11
Ефективність уроку:
а) пізнавальний аспект;
б) виховний аспект;
в) розвивальний аспект



Максимальна сума балів
34
Ефективність уроку
                                                                                      

                                                                                     де 17 - сума балів, виставлених кспертом,
                                                                              34 - максимально можлива сума балів.
                                                                              Якщо «Е» 85 % - відмінний урок.
                                                                              від 65 до 85 % - гарний урок;
                                                                              від 34 до 64 % - задовільний урок;

                                                                              менш як 34% - поганий урок